Історія кафедри

Шановні наші читачі, ми хочемо розповісти вам про деякі фрагменти життєвого шляху кафедри будівельних геотехнологій Криворізького технічного університету, яка понад 75 років тому розпочала підготовку гірничих інженерів – будівельників у Кривбасі, в повоєнні роки відновила цю благородну справу і ось уже півстоліття безперервно готує нових висококваліфікованих фахівців шахтобудівельної справи. Наша розповідь про долі людей, які у різні роки складали славетний педагогічний колектив кафедри, займалися у її стінах науковою діяльністю та отримували знання у кафедральних аудиторіях.

Історія кафедри тісно переплітається з літописом нашого університету, який розпочинається зі згадування про початок занять у Криворізькому вечірньому робітничому залізорудному технікумі. Ця подія відбулася 4 жовтня 1922 р. у приміщенні семирічної школи рудника ім. Жовтневої революції, що розміщувалась неподалеку від залізничної станції Вечірній Кут. Спочатку технікум мав три відділення – гірниче, механічне й електротехнічне. Однак внаслідок відсутності кваліфікованих викладачів з механіки та електротехніки, перший випуск склали лише гірники – розробники у кількості 12 чоловік.

28 листопада 1929 р. Народний Комісаріат освіти УРСР, слухаючи питання про реорганізацію професійно-технічної освіти, ухвалив рішення про перетворення технікуму у Криворізький робочий гірничий інститут. Його директором був призначений інженер Д.П. Малий.

Перетворення привело до позитивних змін у структурі нашого навчального закладу. До кінця серпня 1931 р. він мав уже чотири факультети на яких був відкритий ряд нових спеціальностей. У тому числі у цей період на гірничоексплуатаційному факультеті, поряд з підготовкою майбутніх гірничих інженерів по експлуатації рудних родовищ, було започатковане навчання гірничих інженерів - шахтобудівельників.

У 1932 р. були організовані вечірні філії факультетів на різних рудниках Криворізького басейну, мережа робітфаків, а також ряд нових кафедр, серед яких була і кафедра шахтного будівництва. На протязі 1932 –1933 р. колективом кафедри керував О.О. Костюков, а з 1933 по 1936 р. – Я.Н. Грановський. Нажаль, нам поки що не вдалося знайти свідчень про людей, які працювали і навчались на кафедрі у той період, та про їхню діяльність.

Глибоко відбилися в історії Криворізького гірничорудного інституту та кафедри шахтного будівництва драматичні події другої половини 30-х років. У 1936 р., напередодні осіннього семестру, дирекція КГРІ була сповіщена про те, що цей один з найбільших вищих навчальних закладів України повинний бути закритий, а науково-педагогічний контингент кафедр – розформований. Для закінчення навчання студенти направлялися в Донецький індустріальний, Московський і Дніпропетровський гірничі інститути.

Недоцільність такого рішення була очевидною, тому в жовтні 1936 р. приймається нове рішення, згідно з яким КГРІ перетворювався у філію Дніпропетровського гірничого інституту. Одночасно, з ініціативи наркома важкої промисловості Г.К. Орджонікідзе, в гірничорудний інститут була направлена урядова комісія, що установила повну необґрунтованість прийнятого раніше рішення про закриття.

Наприкінці 1937 р. інститут був відновлений у своїх правах, спочатку з вечірньою, а з липня 1938 р. – з денною формою навчання. Його директором призначили одного з ініціаторів відновлення статусу КГРІ викладача кафедри гірничої електромеханіки М.К. Правицького.

Втрати, які поніс гірничорудний інститут, були величезними. Багато хто з викладачів, що залишилися в Кривому Розі, були репресовані, велика частина устаткування була вивезена. Але КГРІ став поступово відроджуватися. Зусиллями М.К. Правицького з інших міст країни на науково-педагогічну роботу запрошуються вчені різних спеціальностей, проводяться додаткові набори студентів, розпочинаються заходи з оснащення технічним устаткуванням кабінетів і навчальних майстерень. В короткий термін вдалося відновити повноцінний навчальний процес, однак підготовка інженерів розпочалася усього по двох спеціальностях – розробці рудних родовищ і гірничій електромеханіці.

Незважаючи на наявність в інституті фахівців з шахтного і підземного будівництва, їх активну науково-дослідну діяльність (приміром, під керівництвом доц. М.І. Носаля була розроблена і впроваджена технологія швидкісної проходки горизонтальних гірничих виробок), у передвоєнні роки кафедру шахтобудівельного профілю так і не було відновлено. Напад фашистської Німеччини на нашу країну перервав усі творчі плани.

За розпорядженням Наркомату чорної металургії КГРІ з залишком викладачів і студентів, які не потрапили на фронт, був евакуйований у м. Нижній Тагіл і розмістився в приміщенні гірничо - металургійного технікуму.

У серпні 1944 р. постановою ДКО був дозволений переїзд інституту назад у Кривий Ріг. За участю співробітників КГРІ почалися роботи по відновленню і реконструкції шахт, що видобували руду в довоєнний період, розроблялися проекти будівництва нових підземних рудників. Гостро відчувався нестача освічених спеціалістів – шахтобудівельників.

З метою підготовки гірничих інженерів-будівельників для потреб Кривбасу восени 1954 р. приймається рішення про заснування у Криворізькому гірничорудному інституті кафедри будівництва гірничих підприємств (КГРІ, наказ № 570 від 11.09.54 р.). У 1960 р. вона була об'єднана з кафедрою проведення та кріплення гірничих виробок і одержала назву "Кафедра шахтного будівництва та проведення і кріплення гірничих виробок" (КГРІ, наказ №722 від 01.09.60 р.). Дещо пізніше цей підрозділ був перейменований у кафедру шахтного і підземного будівництва. Під такою назвою він більше 40 років функціонував на маркшейдерсько - шахтобудівельному факультеті.

З першого дня існування нового колективу його очолив Марко Вікторович Гумінський – в ту пору молодий кандидат технічних наук, доцент. Після закінчення з відзнакою Казахського гірничо-металургійного інституту (КазГМІ), він з 1942 по 1946 р. працював на рудниках тресту "Красноуралмедьруда" на посадах начальника зміни, помічника начальника дільниці, заступником головного інженера. Потім вчився в аспірантурі. Закінчивши її, працював начальником навчальної частини КазГМІ. Після захисту кандидатської дисертації в жовтні 1949 р. одержав направлення на роботу у Криворізький гірничорудний інститут. Тут протягом п'яти років М.В. Гумінський працював асистентом, доцентом кафедри підземної розробки корисних копалин. Одночасно був заступником декана, а потім деканом гірничого факультету.

На першому етапі наукової діяльності М.В. Гумінський займався вивченням фізико-механічних властивостей руд і порід Джезказганського родовища міді. Ним були визначені фактичні значення несучої здатності ціликів при камерно-стовповій системі розробки. Це дало можливість збільшити відстань між ціликами і одержати значний економічний ефект. У КГРІ М.В. Гумінський спочатку брав участь у дослідженнях проблеми випуску руди при підземній розробці родовищ залізних руд Кривбасу. Він плідно працював над науковим обґрунтуванням і удосконаленням системи розробки з самообваленням руд, захистив докторську дисертацію.

У кінці 50-х років, відповідно до шахтобудівельного профілю очолюваної кафедри, М.В. Гумінський свою наукову діяльність концентрує на вивченні проблем гірського тиску, стійкості гірничо-капітальних виробок на великих глибинах, розробці і упровадженні на рудниках Кривбасу конструкцій набризк-бетонного і залізобетонного анкерного кріплення.

Вирішення наукових задач здійснювалося на базі створеної проф. М.В. Гумінським лабораторії фотопружності. Це дало можливість вести успішну роботу по підготовці на кафедрі науково - педагогічних працівників через аспірантуру, а з часом і через докторантуру.

Заснована М.В. Гумінським наукова школа виявилася досить результативною. Понад 30 його аспірантів захистили кандидатські дисертації і стали послідовниками свого вчителя. Серед його учнів – наступник М.В.Гумінського на посту зав. кафедрою О.М. Задорожній та нині працюючий на кафедрі В.Ф. Клочков. Вони згодом стали докторами наук, професорами і заснували свої наукові школи.

М.В. Гумінський мав талант створювати дружню, творчу атмосферу в навчально-виховній і науково-дослідній роботі, де цінувалися новизна ідей, працьовитість, цілеспрямованість, наполегливість і результативність. Він керував кафедрою до 1988 р., а потім протягом ще восьми років до виходу на пенсію працював професором. 6 березня 2000 р. цієї видатної людини не стало. Проводити Марка Вікторовича у останню путь прийшли його чисельні учні та колеги.

За значні досягнення у науково - педагогічній діяльності, М.В. Гумінському було присвоєно почесне звання Заслуженого працівника вищої школи України.

З метою увіковічення пам'яті про першого завідувача відновленої у повоєнні роки кафедри, ім'я Марка Вікторовича Гумінського рішенням Вченої ради Криворізького технічного університету присвоєне спеціалізованій предметній аудиторії кафедри будівельних геотехнологій.

У період з 1988 по 2001 роки кафедрою керував доктор технічних наук, професор Олексій Михайлович Задорожній. Закінчивши Дніпропетровський гірничий інститут в 1958 р., він більш ніж п'ятнадцять років працював у шахтобудівельних організаціях Криворізького басейну. Отриманий практичний досвід О.М. Задорожній вміло використовував при підготовці кандидатської і докторської дисертацій, а також в учбово-виховній роботі, яку активно вів на кафедрі.

З 1980 р. під керівництвом О.М. Задорожнього функціонувала наукова школа "Розробка ефективних технологій реконструкції діючих шахт". Серед основних наукових досягнень школи – розробка конструкцій запобіжних помостів для поглиблення вертикальних стволів шахт, наукове обґрунтування параметрів малогабаритних гідравлічних підйомників для поглиблення стволів, обґрунтування ефективної організації будівництва нових горизонтів шахт при їх реконструкції та ін.

До останніх хвилин свого життя проф. О.М. Задорожній знаходився на своєму посту – працював із студентами, магістрантами та аспірантами, готував до видання навчальний посібник з проходки вертикальних стволів. Однак тяжка хвороба стала на перешкоді творчих планів. За десять днів до свого 70-ти річчя Олексій Михайлович пішов з життя. Захист дисертації С.А.Харіна – останнього аспіранта проф. О.М.Задорожнього відбувся уже без наукового керівника.

Внаслідок зміни організаційної структури Криворізького технічного університету, з 2001 по 2003 р. викладачі і допоміжний персонал кафедри влилися в колектив будівельного факультету, де складали секцію шахтного і підземного будівництва на кафедрі гірничого, промислового і цивільного будівництва (КТУ, наказ № 202 к від 01.09.2001 р.). У складі цієї кафедри також знаходилася секція будівельних конструкцій. Керував об'єднаним колективом доктор технічних наук, професор Сергій Олександрович Жуков.

Як гірничий інженер – будівельник, після закінчення КГРІ у 1980 р. він декілька років працював на виробництві. Зацікавившись науковою та педагогічною роботою, С.О. Жуков повернувся в інститут, де пройшов шлях від наукового співробітника до проректора. У даний час завідує кафедрою будівельних конструкцій КТУ, значну частину свого життя присвячує написанню підручників, навчальних посібників та інших видань, популярних серед студентів і викладачів.

У період з 1954 по 2003 р., окрім уже згаданих нами і нинішніх членів кафедри, вагомий внесок у підготовку інженерних і наукових кадрів, у розвиток теорії і практики шахтного будівництва також належить колишнім членам нашого науково-педагогічного колективу. Серед них – лауреат державної премії УРСР, д.т.н., проф. Г.М. Китач, к.т.н., проф. В.В. Покотій, кандидати технічних наук, доценти Ю.О. Вєсєлов, А.Ф. Вєшке, С.О. Деліцин, І.Б. Доржинкевич, Г.Г. Малигін, С.Є. Нікулін, Ю.К. Пасіченко, О.Г. Сахно, О.В. Самонін, О.Г. Скорняков, ст. викладач В.Я. Літвінов, асистент І.О. Федоров, наукові співробітники А.Д. Сорокін, В.М. Сєрьогін, М.С. Ярохно, та багато інших.

Одразу після створення кафедри, окрім М.В.Гумінського викладачами були доценти Г.Г. Малигін, А.Ф. Вєшке і асистент І.О. Федоров. Технологічні дисципліни з будівництва шахт та підземних підприємств викладали М.В. Гумінський і Г.Г. Малигін, а будівельні дисципліни – останні двоє. Доценти, кандидати технічних наук Г.М. Китач, С.Є. Нікулін, О.Г. Скорняков, асистент С.О. Деліцин, зав. лаб. Г.М. Петрікевич ввійшли до складу колективу після об’єднання з кафедрою проведення і кріплення гірничих виробок. З часом С.О.Деліцин, захистивши дисертацію, також став доцентом кафедри.

У 1957 р., з метою підготовки кваліфікованих науково-педагогічних кадрів, при кафедрі було відкрито аспірантуру за спеціальністю "Шахтне будівництво". Першими аспірантами стали В.Ф. Клочков та А.Ф. Паламарчук. З приходом на кафедру доц. Г.М. Китача почалася підготовка аспірантів за спеціальністю "Технологія буровибухових робіт при розробці покладів рудних корисних копалин відкритим способом".

Доц. Г.М. Китач створив славетну наукову школу по дослідженню та удосконаленню технології буровибухових робіт при розробці покладів корисних копалин відкритим способом. Ця наукова школа одержала визнання не тільки у колишньому Радянському Союзі, але і у багатьох закордонних країнах.

Досить згадати такі широко відомі роботи цієї наукової школи, як розробка та вдосконалення короткоуповільненого способу підривання свердловинних зарядів на кар’єрах; розробка нових конструкцій зарядів вибухових речовин та детонуючих шнурів малої та великої потужності; розробка та удосконалення методів розрахунку параметрів БВР при проведенні масових вибухів на кар’єрах.

На основі своїх досліджень Г.М. Китач успішно захистив докторську дисертацію та став професором кафедри. Розробки наукової школи проф. Г.М. Китача стали надбанням всієї гірничодобувної промисловості колишнього Радянського Союзу та цілого ряду зарубіжних країн.

Науково-дослідна робота по розробці та впровадженню короткоуповільненого способу руйнування гірських порід вибухом на потужних кар’єрах Криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів була по достоїнству оцінена і відзначена Державною премією, лауреатами якої стали ряд провідних вчених та визначних виробничників. Серед них, у першу чергу, було відзначено вклад проф. Г.М. Китача.

У заснованій ним науковій школі, свої початкові кроки, як дослідники, робили такі нині відомі вчені, як К.Н. Ткачук і В.Ф. Бизов, котрі стали докторами технічних наук, професорами. Очолювані ними наукові школи згодом також отримали всесвітнього визнання, а самі вони на протязі тривалого часу керували крупними науковими та науково-педагогічними колективами. Під впливом Г.М. Китача захопився проблемами вибухових робіт і став відомим спеціалістом вибухової справи проф. В.Ф. Клочков.

Очолювані професорами М.В. Гумінським і Г.М. Китачем наукові школи дали поштовх до з'явлення на нашій та інших кафедрах КГРІ інших наукових шкіл та цілої когорти молодих вчених. Захистили свої кандидатські дисертації і згодом стали доцентами Ю.О. Вєсєлов, В.В. Покотій, О.С. Нестеренко. Очолив кафедру фізики М.М. Зайцев, а кафедру архітектури – Г.Л. Турабелідзе. Він, до речі, тривалий час є головою міської філії спілки архітекторів України.

З часом провідними викладачами кафедри шахтного будівництва стали доценти І.Б. Доржинкевич, Ю.К. Пасіченко, О.В. Самонін, О.Г. Сахно, старший викладач В.Я Літвінов.

Слід згадати добрим словом і допоміжний склад кафедри, який своєю сумлінною працею створював сприятливий клімат для роботи викладачів та наукових працівників. У різні періоди часу працювали завідувачами лабораторій Г.М. Петрикевич, О.Г. Малімоненко, М.С. Ярохно, лаборантами І Дорош, Л Маліновська, Л.М. Павлова. Вони приймали безпосередню участь у створенні та розвитку матеріальної бази кафедри і навчальному процесі, у проведені наукових досліджень і громадській роботі.

Особливо слід відзначити заслуги в науковій діяльності О.Г. Малимоненка. Будучи сумлінним і знаючим справу завідувачем лабораторій фотопружності та руйнування гірських порід, він надавав безцінну допомогу майже всім аспірантам і докторантам у проведенні експериментальних розділів своїх дисертацій.

У 1972 році наказом ректора КГРІ на базі кафедри було створено лабораторію руйнування гірских порід енергією вибуху, а згодом і однойменну кафедру. Завідувачем кафедри був призначений проф. К.Н. Ткачук, посаду доцента створеної кафедри РГП зайняв викладач кафедри шахтного будівництва, молодий кандидат наук Ю.К. Пасіченко. Через рік, замість переведеного до Київського політехнічного інституту К.Н. Ткачука, завідувачем кафедри руйнування гірських порід вибухом був призначений доцент В.Ф. Клочков. Викладачі кафедри РГП читали для всіх гірничих спеціальностей такі дисципліни, як фізика гірських порід і руйнування гірських порід вибухом. При цьому доценти В.Ф.Клочков та Ю.К.Пасіченко не втрачали зв’язку з кафедрою шахтного будівництва і проводили із студентами - шахтобудівельниками заняття з основ наукових досліджень, спеціальних способів спорудження гірничих виробок у складних гірничо-геологічних умовах, являлись керівниками дипломних проектів.

Після ліквідації кафедри РГП у 1982 р., В.Ф. Клочков і Ю.К. Пасіченко повернулися на кафедру шахтного будівництва. Також сюди перейшов доц. О.В. Шапурін (зараз він працює на посаді професора кафедри відкритих гірничих робіт КТУ).

За період до 2003 р. кафедра шахтного будівництва випустила близько чотирьох тисяч гірничих інженерів-будівельників. Через аспірантуру і докторантуру підготовлено більше 70 науковців і викладачів. Значна частина з них захистила кандидатські дисертації, а шестеро – стали докторами наук.

У різні роки серед напрямів наукової діяльності кафедри були такі, як розробка і впровадження методу короткоуповільненого вибуху зарядів свердловин, дослідження механізму дії вибуху при руйнуванні напружених масивів гірських порід, розробка ефективних схем оснащення стволів при їх спорудженні і поглибленні, розробка ефективних захисних пристроїв при поглибленні вертикальних стволів шахт, розробка способів армування вертикальних стволів консольними розстрілами і канатними провідниками і ін.

Ученими кафедри написано і опубліковано декілька десятків книг – монографій, навчальних посібників і довідників; сотні наукових статей у спеціалізованих виданнях, а також численні методичні посібники і рекомендації. Посилання на наукові праці членів кафедри є в таких виданнях, як "Гірнича енциклопедія", в книгах, що вийшли з друку за рубежем.

З 1 липня 2003 року кафедра відновила роботу як самостійна одиниця на гірничому факультеті під назвою "Кафедра будівельних геотехнологій" (КТУ, наказ № 68 від 08.04.2003 р.). Зараз у колективі працює 9 чоловік – професор, доктор технічних наук В.Ф. Клочков, п'ять доцентів – кандидати технічних наук Б.М. Андрєєв, Д.В.Бровко, О.С. Нестеренко, В.Я. Козаріз і А.С. Штельмах, асистент О.О. Ларіонов, зав. лабораторією руйнування гірських порід Л.В. Самофалова і старший лаборант Н.Л. Задорожня. В аспірантурі при кафедрі навчаються 3 чоловіки. Досвідчений виробничник к.т.н., доц. А.С. Штельмах свою діяльність на кафедрі суміщає з роботою на посаді заступника голови правління ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат". Керує роботою кафедри у теперішній час доцент Борис Миколайович Андрєєв, заступником завідувача є доцент Дмитро Вікторович Бровко.

Найдосвідченішим співробітником в нинішньому складі кафедри є доктор технічних наук, професор Віталій Федорович Клочков. Фронтовик-розвідник, він після демобілізації з армії закінчив Дніпропетровський гірничий інститут і в 1952 р. був направлений до Кривбасу. Протягом п'яти років працював на руднику ім. Рози Люксембург, а потім поступив в аспірантуру КГРІ.

Хороша інженерна підготовка дозволила В.Ф. Клочкову вирішувати складні науково-технічні задачі. У кандидатській дисертації ним визначені оптимальні параметри днищ очисних блоків шахт з видобутку залізної руди. Докторська дисертація В.Ф. Клочкова присвячена фізико-технічним основам вибухового руйнування напружених порід при проведенні підземних виробок. Проблемами, пов'язаними з вибуховим руйнуванням напружених гірських порід В.Ф. Клочков зміг зацікавити своїх учнів. Починаючи з 1966 р., керована ним наукова школа підготувала 16 кандидатів технічних наук. Серед них – Б.М. Андрєєв, В.Д. Бетін, О.П. Данілін, Г.І. Єрьоменко, Ю.К. Пасіченко, В.О.Храмцов, В.А. Чумаченко та ін.

Наукова діяльність В.Ф. Клочкова нерозривно пов'язана з викладацькою роботою, яку він без малого 50 років веде на кафедрах шахтного і підземного будівництва та руйнування гірських порід, а нині – на кафедрі будівельних геотехнологій. Колишні і нинішні студенти, магістранти і аспіранти В.Ф. Клочкова завжди з вдячністю відзиваються про свого вчителя.

На даний час кафедра будівельних геотехнологій веде підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів за фахом "Шахтне і підземне будівництво". Крім того, передбачені такі види освітньої діяльності, як перепідготовка спеціалістів (в т.ч. надання другої вищої освіти), підвищення кваліфікації і курсова підготовка. Викладачі кафедри також проводять заняття для студентів спеціальностей "Підземна розробка корисних копалин", "Охорона праці в гірництві", "Маркшейдерська справа".

План прийому студентів на спеціальність "Шахтне і підземне будівництво" складений з урахуванням сучасної потреби гірничодобувних і шахтобудівельних підприємств країни і, перш за все, Криворізького залізорудного басейну. Аналіз заявок шахтобудівельних організацій Кривбасу підтверджує необхідність щорічної підготовки 30-40 гірничих інженерів-будівельників. За останні п'ять років кафедрою підготовлено 113 бакалаврів, 147 спеціалістів і 11 магістрів (до речі, в останні роки існування СРСР ми щорічно випускали близько 80 фахівців).

Навчально-матеріальна база кафедри розташована в навчальному корпусі № 3 КТУ. До кафедри відноситься спеціалізована предметна аудиторія на 30 посадочних місць, одне лабораторне приміщення (лабораторія руйнування гірських порід вибухом) на 30 місць, кабінет курсового і дипломного проектування на 25 посадочних місць та кабінет методичного та комп'ютерного забезпечення навчального процесу. Урочисте відкриття останнього відбулося у лютому 2005 р.

Спеціалізована аудиторія оснащена макетами і стендами з тематики шахтного і підземного будівництва, а лабораторія руйнування гірських порід – навчальними плакатами, стендами, муляжами засобів ініціювання, вибуховими машинками, контрольно-вимірювальними приладами. У кабінеті курсового і дипломного проектування встановлені креслярські комбайни, є зразки виконання графічних частин курсових і дипломних проектів.

За останні роки, завдяки зусиллям нинішнього ректора університету проф. Ю.Г. Вілкула, покращилась оснащеність кафедри комп'ютерною технікою, проведені капітальні ремонтні роботи в учбовому корпусі № 3. Заплановано подальше поліпшення матеріальної бази кафедри, зокрема придбання мультимедійної проекційної апаратури.

З метою удосконалення підготовки студентів, на базі Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту "Кривбасшахтопроходка" діє філіал кафедри. Його завідувачем є головний інженер тресту Ю.А. Солоха. До навчального процесу на філіалі кафедри залучені провідні фахівці підприємства. Заняття проводяться один раз в два тижні в приміщеннях і на матеріально-технічній базі відділу підготовки кадрів тресту.

Декілька слів про тематику курсових робіт і проектів, які виконуються студентами спеціальності "Шахтне і підземне будівництво". Вона орієнтована на творче вивчення комплексу професіонально-орієнтованих дисциплін і закріплення одержаних теоретичних знань. Студентами виконуються курсові проекти і роботи, які охоплюють весь спектр питань, пов'язаних з будівельними геотехнологіями.

Тематика дипломних проектів дає можливість оцінити здатність студентів вирішувати складні технічні питання, що виникають при будівництві шахт і підземних споруд. Всі проекти виконуються для реальних умов діючих підприємств. Серед запропонованих студентам тем близько третини – розробка проектів поглиблення стволів шахт. Також виконуються проекти спорудження приствольних дворів і камерних виробок підземних бункерних комплексів залізорудних шахт. Щорічно проектується проходка колодязів крупного подрібнення та інших підземних виробок комплексів циклічно-поточної технології кар'єрів Кривбасу.

Завдяки тісним зв'язкам з шахтобудівельними і гірничодобувними підприємствами, кафедра регулярно обновляє тематику дипломних проектів відповідно до реального положення споруджуваних або реконструйованих об'єктів.

Діючим зараз навчальним планом для студентів спеціальності "Шахтне і підземне будівництво" передбачено проведення чотирьох практик. Базами практик традиційно є шахтобудівельні і гірничодобувні підприємства Кривбасу – трест "Кривбасшахтопроходка", ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", ВАТ "Суха Балка", шахтоуправління гірничо - металургійного комбінату "Криворіжсталь". Навчальна практика впродовж останніх років проводиться на базі ВАТ "Суха Балка". Під час проходження виробничих практик всім студентам надаються робочі місця.

Слід відзначити, що за останні роки зросла зацікавленість шахтобудівельних організацій у прийомі на роботу молодих спеціалістів. Наприклад, всі випускники 2004 та 2005 років були розподілені на роботу за одержаною спеціальністю. Колишні студенти кафедри працюватимуть на об'єктах, споруджених трестом "Кривбасшахтопроходка", шахтобудівельними управліннями ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" і ВАТ "Суха Балка".

На кафедрі ведеться підготовка кадрів через докторантуру і аспірантуру. Основними напрямами дисертаційних робіт є технологія спорудження капітальних гірничих виробок, вдосконалення технології буровибухових робіт, організація технологічних процесів при будівництві шахт, оптимізація проектних рішень при будівництві комплексів гірничих виробок. За останні два роки завершили роботу над дисертаціями і захистили їх два аспіранти денної форми навчання і один здобувач.

Складнощі останнього десятиріччя минулого століття наклали свій відбиток не тільки на навчальну роботу, але і на наукову діяльність кафедри будівельних геотехнологій. За відсутністю фінансування припинила своє існування галузева лабораторія надійності і довговічності гірничошахтних споруд і устаткування, керована доц. І.Б. Доржинкевічем. Практично повністю був розформований штат кафедральних співробітників науково - дослідного комплексу, який у роки розквіту вузівської науки досягав 40 чол. Через неможливість підтримки в робочому стані приміщень, морального і фізичного зносу устаткування була втрачена лабораторія фотопружності.

Не зважаючи на ці обставини, вчені кафедри залишилися вірними своєму покликанню. Продовжували роботу наукові школи, підтримувалися ділові контакти з фахівцями тресту "Кривбасшахтопроходка", шахтобудівельного управління Криворізького залізорудного комбінату, Північного та Інгулецького гірничо-збагачувальних комбінатів. Завдяки цьому, в 2003 - 2005 роках за рахунок позабюджетного фінансування було виконано 5 науково-дослідних робіт.

Із залученням фахівців з інших кафедр, успішно виконана тематика в рамках Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. При цьому були досліджені і розроблені заходи по підвищенню безпеки праці при комплексній відкрито-підземній розробці рудних родовищ. Виконання даної роботи висвітлило цілий ряд гострих для Кривбасу проблем, що безпосередньо стосуються спеціалізації кафедри будівельних геотехнологій і визначають основні напрями наших подальших досліджень.

Як нам бачиться, вельми важливими і своєчасними для шахтобудівельників задачами є розробка економічно обґрунтованої концепції будівництва підземних рудників з кар'єрного простору, розробка технологічних рішень і проектів спорудження підземних об'єктів, що експлуатуються в умовах інтенсивних технологічних навантажень та ін.

Успішна робота над рішенням задач такого роду можлива лише за умови подальшого розвитку будівельних геотехнологій, як перспективного наукового напрямку, разом з максимальним використанням вже накопиченого наукового потенціалу і практичного досвіду. Сподіваємось, що сучасній кафедрі будівельних геотехнологій Криворізького технічного університету така робота по силах.

Ось і закінчується наше коротке оповідання. Нажаль, до цієї публікації не ввійшли розповіді про роботу та досягнення колективів наукових співробітників кафедри. Окремих мемуарів заслуговує науковий шлях галузевої лабораторії надійності та довговічності гірничошахтних споруд і устаткування.

Поки що далеко не все задумане вдалося. Безжалісний час залишив небагато свідоцтв минулого. По крупицях прийшлося збирати документи, газетні вирізки та фотографії. Тому автори щиро вдячні всім, хто ділився своїми спогадами та допомагав нам, надавши матеріали із особистих архівів. Окрема подяка – ректору КТУ проф. Ю.Г.Вілкулу, першому проректору проф. А.Г.Темченко та нашому колезі доц. А.С.Штельмаху завдяки яким це видання вчасно вийшло з друку.

Робота над літописом кафедри будівельних геотехнологій Криворізького технічного університету продовжується. Сподіваємось, що кожне наступне перевидання "Фрагментів історії…" при допомозі наших читачів буде ще більш цікавим і інформативним.

А тепер всіх запрошуємо перегорнути сторінки кафедрального фотоальбому.